Rejon emilczyński




























emilczyński





— Rejon —












Herb
Flaga

Herb
Flaga


Państwo
 Ukraina
Siedziba
Emilczyn
Powierzchnia
 2112 km²
Populacja (2017)
• liczba ludności

33 048[1]

Położenie na mapie
Położenie na mapie





Commons
Multimedia w Wikimedia Commons


Portal Portal Ukraina

Rejon emilczyński (ukr. Ємільчинський район, Jemilczynśkyj rajon) – jednostka administracyjna wchodząca w skład obwodu żytomierskiego Ukrainy.


Rejon został utworzony w 1936 roku. Jego powierzchnia wynosi 2112 km2, a ludność liczy około 34 tysięcy mieszkańców. Siedzibą władz rejonowych jest Emilczyn.


Na terenie rejonu znajduje się 2 osiedlowe rady i 35 silskich rad, obejmujących 117 wsi.



Demografia |


Skład narodowościowy rejonu w 2001 roku według ukraińskiego spisu powszechnego:




  • Ukraińcy – 91%;


  • Polacy – 6,8%;


  • Rosjanie – 1,8%;

  • pozostali – 0,4%[2].



Miejscowości rejonu |




  • (Адамове)

  • (Андрієвичі)

  • (Антонівка)

  • (Аполлонівка)


  • Bastowa Rudnia (Бастова Рудня)


  • Barasze[3][4] (Бараші)

  • (Березівка)

  • (Березники)

  • (Бобрицька Болярка)

  • (Бобриця)

  • (Болярка)

  • (Брідок)

  • (Будо-Бобриця)

  • (Червоний Бір)

  • (Чміль)

  • (Дзержинськ)

  • (Дібрівка)

  • (Дуга)

  • (Євгенівка)

  • (Єлизаветпіль)


  • Emilczyn (Ємільчине)

  • (Ганнівка)

  • (Ганнопіль)

  • (Горбове)

  • (Гута-Бобрицька)

  • (Гута-Зеленицька)

  • (Хотиж)

  • (Хутір-Мокляки)

  • (Ілляшівка)

  • (Йосипівка)

  • (Яблунівка)


  • Jabłoniec (Яблунець)

  • (Яменець)

  • (Кам'янка)

  • (Кам'яногірка)

  • (Катеринівка)

  • (Киселівка)

  • (Киянка)

  • (Королівка)

  • (Косяк)

  • (Кочичине)

  • (Красногірка)

  • (Крем'янка)

  • (Кривотин)

  • (Куліші)

  • (Лебідь)

  • (Лука)

  • (Льонівка)

  • (Майдан)

  • (Мала Глумча)

  • (Малий Кривотин)

  • (Малий Яблунець)

  • (Малоглумчанка)

  • (Маринівка)

  • (Мар'янівка)

  • (Медведеве)

  • (Миколаївка)

  • (Михайлівка)

  • (Мойсіївка)

  • (Мокляки)

  • (Нараївка)

  • (Неділище)

  • (Непізнаничі)

  • (Нитине)

  • (Нові Серби)

  • (Новоолександрівка)

  • (Новосілка)

  • (Ольхівка)

  • (Омелуша)

  • (Осівка)


  • Osowa (Осова)

  • (Паранине)

  • (Підлуби)

  • (Покощеве)

  • (Полоничеве)

  • (Просіка)

  • (Радичі)

  • (Рихальське)

  • (Рогівка)

  • (Руденька)

  • (Рудня-Іванівська)

  • (Рудня-Миколаївка)

  • (Рясне)

  • (Садки)

  • (Серби)

  • (Сербо-Слобідка)

  • (Сергіївка)

  • (Середи)

  • (Симони)

  • (Синявка)

  • (Ситне)

  • (Сімаківка)

  • (Сорочень)

  • (Спаське)

  • (Стара Гута)

  • (Старий Хмерин)

  • (Старі Непізнаничі)

  • (Старі Серби)

  • (Степанівка)

  • (Шевченкове)

  • (Тайки)

  • (Усолуси)

  • (Варварівка)

  • (Велика Глумча)

  • (Велика Цвіля)

  • (Великий Яблунець)

  • (Верби) * (Вересівка)

  • (Вікторівка)

  • (Вільшанка)

  • (Вірівка)

  • (Володимирівка)

  • (Забаро-Давидівка)

  • (Запруда)

  • (Заровенка)

  • (Здоровець)

  • (Зелениця)

  • (Зорянка)

  • (Зосимівка)




Przypisy |




  1. ↑ Чисельність населення (за оцінкою) на 1 березня 2017 року // Головне управління статистики у Житомирській області


  2. ↑ М. Дністрянський: Етнополітична географія України: проблеми теорії, методології, практики. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2006, s. 490.


  3. ↑ Barasze) w Słowniku geograficznym Królestwa Polskiego. T. I: Aa – Dereneczna. Warszawa 1880.


  4. ↑ Barasze) w Słowniku geograficznym Królestwa Polskiego. T. XV, cz. 1: Abablewo – Januszowo. Warszawa 1900.














p • d • e

Rejony obwodu żytomierskiego
Rejony

  • andruszowski

  • baranowski

  • berdyczowski

  • brusyliwski

  • cudnowski

  • czerniachowski

  • emilczyński

  • horoszowski

  • korosteński

  • korosteszowski

  • lubarski

  • łuhyński

  • maliński

  • narodycki

  • nowogrodzki

  • olewski

  • owrucki

  • popilniański

  • puliński

  • radomyski

  • romanowski

  • różyński

  • żytomierski


 herb obwodu żytomierskiego
Wydzielone miasta

  • Berdyczów

  • Korosteń

  • Malin

  • Nowogród Wołyński

  • Żytomierz



-

這個網誌中的熱門文章

12.7 cm/40 Type 89 naval gun

圖片
12.7 cm/40 Type 89 naval gun Type 89 gun mounted on Chitose Type Naval gun anti-aircraft gun Place of origin Japan Service history In service 1932–45 Used by Imperial Japanese Navy Wars World War II Production history Designed 1928–32 Produced 1932–45 No.  built ~1500 Variants Type 88 Specifications Mass 3,100 kilograms (6,834 lb) Barrel length 5,080 millimeters (16 ft 8 in) (bore length) Shell Fixed Shell weight 20.9–23.45 kilograms (46.1–51.7 lb) Caliber 12.7-centimeter (5.0 in) Breech horizontal breech block Elevation -8° to +90° [1] Rate of fire 8-14 rounds per minute Muzzle velocity 720–725 meters per second (2,360–2,380 ft/s) Maximum firing range 9,440 meters (30,970 ft) at 90° (AA ceiling) 14,800 meters (48,600 ft) at 45° The 12.7 cm/40 Type 89 naval gun was a Japanese anti-aircraft (AA) gun introduced before World War II. It was the Imperial Japanese Navy's standard heavy AA
閱讀完整內容

Shark

圖片
For other uses, see Shark (disambiguation). Sharks Temporal range: Ludfordian-Present, 425–0 Ma PreЄ Є O S D C P T J K Pg N [1] Clockwise from top left: spiny dogfish, Japanese sawshark, whale shark, great white shark, horn shark, frilled shark, scalloped hammerhead and Australian angelshark representing the orders Squaliformes, Pristiophoriformes, Orectolobiformes, Lamniformes, Heterodontiformes, Hexanchiformes, Carcharhiniformes and Squatiniformes respectively. Scientific classification Kingdom: Animalia Phylum: Chordata Class: Chondrichthyes Subclass: Elasmobranchii Infraclass: Euselachii Superorder: Selachimorpha Orders Carcharhiniformes Heterodontiformes Hexanchiformes Lamniformes Orectolobiformes Pristiophoriformes Squaliformes Squatiniformes † Cladoselachiformes † Hybodontiformes † Symmoriida † Xenacanthida (Xenacantiformes) † Elegestolepis † = extinct Synonyms Pleurotremata Sharks
閱讀完整內容

Wiciokrzew

圖片
Wiciokrzew, suchodrzew Morfologia (wiciokrzew pospolity) Systematyka [1] Domena eukarionty Królestwo rośliny Klad rośliny naczyniowe Klad rośliny nasienne Klasa okrytonasienne Klad astrowe Rząd szczeciowce Rodzina przewiertniowate Rodzaj wiciokrzew Nazwa systematyczna Lonicera L. Sp. Pl. 173. 1 Mai 1753 Typ nomenklatoryczny Lonicera caprifolium L. [2] Multimedia w Wikimedia Commons Hasło w Wikisłowniku Kwiaty suchodrzewu pospolitego Owoce suchodrzewu pospolitego Kwiaty wiciokrzewu pomorskiego Kwiaty wiciokrzewu przewiercienia Wiciokrzew , suchodrzew ( Lonicera L.) – rodzaj roślin wieloletnich należący do rodziny przewiertniowatych ( Caprifoliaceae ). Rośliny zielne i pnące nazywane są wiciokrzewami, natomiast krzewy i niewielkie drzewa – suchodrzewami. Rodzaj liczy około 180 gatunków szeroko rozprzestrzenionych na całej półkuli północnej [3] [4]
閱讀完整內容